подалече

ПОДАЛЕЧЕ (2*) нар.

1.Подальше:

ѡнѣм же подалече ѿшедшимъ пастисѧ. (πορρωτέρω) ЖВИ XIV–XV, 69г.

2. Поодаль:

друзии же подалече дру(г) ѿ друга жилище въдруживше. в недѣлю въ цр҃квь || единою сходѧ(т)сѧ. (πόρρωϑεν) ЖВИ XIV–XV, 51б–в.